В Софіївськім соборі скоморох На скрипці грає. Господи, я чую! Душа моя з далечини епох До мене йде. Я плачу й торжествую! І сяє золото в блакитній млі, І моляться гетьмани і спудеї. Я чую скрипку рідної землі, Неначе голос матері моєї. А до собору увійшло дитя З очима переможця, а не жертви. Я плачу, бо пройшло моє життя, Я торжествую, бо життя безсмертне!
-метафори
- порівняння
-звертання
- риторичи запитання
-риторичний оклик
-Риторичне заперечення
-анафора
- альтерація, зсопас
-метафори
- порівняння
-звертання
- риторичи запитання
-риторичний оклик
-Риторичне заперечення
-анафора
- альтерація, зсопас
Ответ
5
(1 оценка)
1
Ответ:
Метафори:
"Душа моя з далечини епох до мене йде"
"І сяє золото в блакитній млі"
"Неначе голос матері моєї"
Порівняння:
"Неначе голос матері моєї"
Звертання:
"Господи"
Риторичні запитання:
"Я чую! "
"І до собору увійшло дитя?"
"Пройшло моє життя?"
Риторичний оклик:
"Господи!"
Риторичне заперечення:
"Не жертви"
Анафора:
"Я плачу"
"Я торжествую"
Альтерація:
"Господи, я чую! Душа моя з далечини епох До мене йде. Я плачу й торжествую!"
Объяснение: