Відповідь: найбільше мені сподобалась місячна соната номер 14, Бетховена. Ця соната вразила мене своєю неоднозначністю. Композитор передав у ній свою долю, через пасажі свої сподівання, які згодом розсипались вщент мелодією схожою на реквієм. Стук долі, потік часу та життя. До цього такої чутливої мелодії я ще не чула.

Пояснення: